Російські медіа: силовики в Криму затримали двох людей за підозрою в підпалі релейних шаф на залізниці
У окупованому Криму російські силовики затримали двох чоловіків, яких вони підозрюють у нібито підпалах релейних шаф на залізниці Сакського району. Про це повідомляють російські медіа з посиланням на ФСБ Росії в Криму й Севастополі, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Російське відомство стверджує, що затриманих жителів Сакського району та Євпаторії нібито завербувало Головне управління розвідки Міноборони України через месенджер. Чоловіків заарештували на два місяці та відкрили кримінальну справу про «терористичний акт». В разі визнання винними їм загрожує до 20 років позбавлення волі.
Імена та прізвища затриманих не називаються, а їхні публічні коментарі відсутні. У ГУР не коментували це повідомлення.
За даними правозахисної організації «КримSOS», у 2024 році не менш як 56 кримчан зазнали переслідувань із боку російської влади. Приводами для кримінальних справ стали звинувачення у нібито зв’язках із забороненими в РФ організаціями, державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій чи закликах до насильства.
Пєсков на питання про перемир’я: «у нас є перевага, ми не збираємося її втрачати»
Росія не має наміру укладати перемир’я з Україною, оскільки має «стратегічну перевагу» у війні – про це заявив прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтерв’ю британській телекомпанії Sky News, опублікованому 20 червня.
«Зараз у нас є стратегічна перевага. Чому ми повинні її втрачати? Ми не збираємося її втрачати. Ми йдемо вперед. Ми просуваємось і продовжуватимемо просуватися», – цитує Sky News слова Пєскова.
При цьому речник Кремля зазначив, що Росія могла б погодитися на перемир’я в разі, якби країни Заходу на час припинення вогню зобов’язалися припинити військові поставки в Україну. На запитання про те, чи Москва готова взяти на себе подібні зобов’язання, Пєсков відповів:
«Перемир’я це перемир’я, ви зупиняєтеся. Але Америка не каже «ми припинимо всі поставки», як і Британія і Франція. У цьому проблема».
Напередодні минуло 100 днів із моменту, коли Україна погодилася на безумовне припинення вогню – це була ініціатива США. У Росії заявили, що згодні припинити вогонь лише за виконання низки умов. У Москві вимагають або виведення українських військ із чотирьох регіонів, або припинення будь-яких поставок із Заходу, припинення мобілізації та скасування воєнного стану в Україні.
Більшість інтерв’ю Пєскова Sky News було присвячене конфлікту Ізраїлю та Ірану. Представник Кремля назвав «неприйнятною» ідею зміни режиму в Тегерані і відкинув «навіть розмови» про неї.
На переговорах у Стамбулі 2 червня Україна запропонувала російській стороні провести зустріч лідерів до кінця червня. Також після переговорів в Стамбулі заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що РФ відмовляється від припинення вогню.
Раніше також Україна пропонувала зустріч на рівні лідерів України, США та Росії, але Кремль на цю пропозицію не погодився, заявивши, що «така зустріч має бути підсумком конкретних домовленостей двох делегацій за різними напрямами».
«Український паспорт вдалося вивезти». Донеччанин про шлях «на волю» після 11 років в окупації
«Морально вже там було дуже важко», – пояснює Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) 35-річний донеччанин, який виїхав після 11 років життя в окупації. Каже, рішення ухвалив ще після початку повномасштабного вторгнення РФ, але чекати на виїзд довелось понад три роки: хотів виїжджати з другом, а ще треба було заощадити гроші на новий «чистий» телефон. За три доби та 200 євро з кожного вони з другом здолали 3578 кілометрів. Шлях з окупованого Донецька до кінцевої точки призначення – Мюнхена – пролягав через Росію, Білорусь та Польщу.
Співрозмовник, який побажав зберегти анонімність з міркувань безпеки, розповів:
- чому наважився виїхати з окупованого Донецька після стількох років в окупації?
- як готувався до виїзду?
- як двічі перетнув російський кордон?
- чи хоче ще колись повернутись у Донецьк?
Читайте і дивіться за лінком
На Харківщині з третього поверху будівлі ТЦК випав чоловік
На Харківщині в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вночі військовозобов’язаний чоловік випав з вікна третього поверху адміністративної будівлі.
Як повідомляє у фейсбуці Харківський ОТЦК та СП, це сталося «під час спроби втечі» та з «власної необережності».
Зазначається, що через падіння чоловік отримав тілесні ушкодження кінцівок, ребер та голови, його доставили до медичного закладу.
За результатами попередньої перевірки встановлено, що з боку представників РТЦК та СП жодних протиправних дій вчинено не було, а інцидент стався «виключно через необережні та безрозсудні дії самого громадянина, який, ухиляючись від виконання військового обов’язку, поставив під загрозу власне життя та здоров’я», зазначає Харківський ОТЦК та СП.
У Сухопутних військах стверджували, що всі наявні порушення з боку ТЦК та СП не залишаються «без належної оцінки й контролю».
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Неодноразово зазначалось, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Наприклад, у квітні минулого року Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України попереджали, що Росія проводить чергову інформаційну операцію проти України під назвою «Ухилянт», щоб зірвати мобілізацію, чоловіки знімають себе на відео за кордоном на відпочинку та називають себе «ухилянтами».
Кожна 67-ма людина у світі – переселенець: світова міграція у цифрах
Після початку повномасштабної війни в Україні розпочалася найбільша міграційна криза у світі з часів Другої світової війни. У 2024 році кількість людей, змушених покинути свої домівки, досягнула історичного максимуму – понад 123 мільйони, повідомляє у своєму звіті за 2024 рік Агентство ООН у справах біженців. З них 8,8 мільйона – українці.
Майже 60% з них стали внутрішньо переміщеними особами – це також рекордний показник у сучасній історії. Водночас, попри зміну лінії фронту, тривалість збройних конфліктів і економічну кризу, дедалі більше людей повертаються додому.
До Всесвітнього дня біженців, який відзначають 20 червня, проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував актуальні тенденції міграції і як українці вплинули на них. Більше про це читайте і дивіться за лінком
Атака на Одесу: Зеленський назвав «рецепт» обмеження можливостей Росії продовжувати війну
Президент Володимир Зеленський прокоментував російську атаку на Одесу вночі проти 20 червня.
«Поранено близько 20 людей, серед яких двоє дітей: дівчата 12 та 17 років і троє рятувальників ДСНС, які прибули на місце обстрілу. На жаль, відомо про одного загиблого в Одесі. Мої співчуття рідним та близьким», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Президент подякував рятувальникам, зазначивши, що до ліквідації наслідків долучалися 132 працівники служби та понад 30 одиниць техніки.
Зеленський вказав на те, що Москва продовжує тактику «цілеспрямованого терору» проти населення України і має отримати відповідь, яка «відчутно вдарить по всій Росії та її можливостях продовжувати війну»:
«Країни «сімки» та ЄС знають рецепт: сильний тиск, санкції проти енергетики та тіньового флоту, прайскеп 30 доларів за російську нафту. Що швидше хворі в Кремлі втратять можливість фінансувати війну, то більше життів зможемо врятувати в Україні».
Вночі 20 червня російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. За даними Офісу генпрокурора, постраждали 14 людей, одна людина загинула.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії до 22 років колонії засудили волонтерку, яка допомагала українським біженцям
У Росії суд на виїзному засіданні в Бєлгороді засудив волонтерку Надію Россинську (Надін Гейслер) до 22 років колонії, визнавши її винною в держзраді та сприянні тероризму, повідомляють російські медіа.
Також їй призначено штраф у розмірі 320 тисяч рублів. Це один із найсуворіших вироків, винесених у Росії за статтею про держзраду.
Суд відбувався у закритому режимі.
Держобвинувачення просило для неї покарання у вигляді 27 років позбавлення волі.
Россинську затримали 1 лютого 2024 року під час в’їзду до Бєлгорода. Приводом для справи стала публікація про збирання гуманітарної допомоги для батальйону «Азов», визнаного в Росії «терористичною» організацією.
Надін Гейслер провину не визнає. «Я перебувала в Грузії, я перебувала в Туреччині, мій телефон був у вільному доступі, тому я не можу знати і сказати, хто розміщував ці пости, але особисто я не надавала допомогу Збройним силам України», – казала вона під час обрання запобіжного заходу в суді.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Россинська започаткувала жіночий волонтерський рух «Армія красунь», який допомагав мирним жителям із України. Серед іншого, волонтери сприяли втікачам від війни на шляху до країн ЄС.
У травні 2023 року дівчина розповідала проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що поїхала з Росії «після погроз та перспективи арешту». Незадовго до цього прикордонники затримали дівчину, яка надіслала донат на рахунок волонтерки. Чому Надія Россинська вирішила повернутися до Росії, невідомо.
ОГП: у Києві військовослужбовцю, Герою України у День народження спалили автомобіль, підозрюваного затримали
У Києві військовослужбовцю, Герою України у День народження спалили автомобіль, підозрюваного затримали, повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генпрокурора.
За процесуального керівництва Київської міської прокуратури чоловіку повідомили про підозру за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ч. 1 ст. 114-1 КК України).
За даними слідства, чоловік у 2021 році з тимчасово окупованого Криму переїхав до України, після початку повномасштабного вторгнення РФ його мобілізували, але згодом він самовільно залишив службу. Потім повернуся у військову частину, але за деякий час був звільнений.
«Останній рік, працюючи кур’єром, підозрюваний почав шукати спосіб зв’язатися зі спецслужбами ворога, щоб виїхати до РІ. В червні 2025 року вже на замовлення кураторів він отримав завдання знайти та підпалити автомобіль, що належить військовослужбовцю ЗСУ. Таким чином він мав продемонструвати свою надійність та готовність до співпраці», - йдеться у повідомленні.
Як повідомляє ОГП, у дворі багатоповерхівки підозрюваний зробив декілька фото різних автомобілів ЗСУ, які надіслав на погодження замовнику, отримавши погодження щодо автомобіля – Ford Ranger камуфляжного окрасу, ввечері він облив його легкозаймистою речовиною та підпалив.
Офіс генпрокурора не уточнює, коли це сталося, але додає, що власником спаленого автомобіля виявився офіцер Національної гвардії України, Герой України, якому в той день виповнилось 25 років.
Також, за даними правоохоронців, замовники підпалу передали підозрюваному пістолет, щоб надалі дати йому більше складне завдання – «вбити якусь відому людину», але до цього справа не дійшла, оскільки підозрюваний пояснив, що нікого особисто з високопосадовців не знає.
Правоохоронці затримали підозрюваного, йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття та запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових та цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.
У Службі безпеки України 15 січня повідомили про затримання понад 450 підозрюваних у підпалах протягом 2024 року.
Восени 2024 року проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.
На Харківщині через російські атаки постраждали шість людей – Синєгубов
На Харківщині через російські атаки постраждали шість людей, повідомляє у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Протягом минулої доби ударів РФ зазнали Харків і вісім населених пунктів Харківської області.
За його словами, у Харкові постраждали 27-річна жінка та дівчата 12 і 17 років, у селі Високий постраждала 33-річна жінка, у селі Коротич – 53-річний чоловік, а у Вовчанську – 36-річна жінка.
Синєгубов повідомив, що сили РФ вночі шістьма дронами атакували Шевченківський, Київський та Основ’янський райони Харкова – пошкоджені багатоквартирних будинків, два приватні будинки, 51 автомобіль, гараж, господарча споруда.
У Харківському районі пошкоджено 11 приватних будинків, 5 автомобілів, господарчу споруду, ліцей, газо- та електромережі, 3 склади, вантажний автомобіль, у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок.
У ДСНС уточнюють, що у Харкові внаслідок влучань відбулося займання на кількох локаціях – горів дах 6-поверхового недобудованого будинку на площі 1000 м кв., конструктивні елементи господарчої споруди площею 10 м кв., три ангари на території цивільного підприємства на загальній площі 1500 м кв.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар РФ по Одесі: загинула людина, кількість постраждалих зросла
Через російську атаку в Одесі загинула людина, ще 14 отримали поранення різного ступеня тяжкості, серед постраждалих – троє рятувальників, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
Раніше було відомо 13 постраждалих.
За попередніми даними, сили РФ застосували щонайменше 10 БпЛА, ударів зазнала цивільна інфраструктура міста.
У прокуратурі повідомляють, що через атаку РФ пошкоджені 23-поверховий будинок, інші багатоквартирні житлові будинки, один з яких знищено вщент, господарчі споруди, навчальний заклад, магазини, автомобілі містян.
Наразі огляд триває, повний перелік руйнувань та пошкоджень встановлюється.
Вночі 20 червня російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. ДСНС повідомила про 13 постраждалих, з них – три рятувальники.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку було найбільше боїв, на Курщині сили РФ зменшили свою активність
На фронті протягом минулої доби відбулося 176 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 22 райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, два пункти управління та один інший важливий об’єкт російських загарбників.
Як повідомляють у штабі, найбільше, як і в попередні дні, російських атак було Покровському напрямку – 52 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Олексіївка та Новоукраїнка.
Дещо менше – 29 боїв – було на Лиманському напрямку, де противник намагався просунутися перед поблизу населених пунктів Новий Мир, Глущенкове, Греківка, Надія, Рідкодуб, Карпівка, Зелена Долина, Ямполівка та Григорівка.
На Торецькому напрямку сили РФ 20 разів атакували українські підрозділи, а на Новопавлівському напрямку українські оборонці відбили 17 російських атак.
Російські війська зменшили свою активність на Північно-Слобожанському і Курському напрямках – українські захисники відбили 13 російських атак проти 29 минулої доби. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська йшли в наступ 12 разів в районах Вовчанська, Зеленого та Строївки.
Противник продовжує свої атаки на Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках. На Оріхівському напрямку російських наступальних дій не було.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Повітряні сили ЗСУ: знешкодили 70 дронів, якими атакувала Росія, але є влучання у восьми локаціях
Українські військові знешкодили 70 дронів, якими вночі Росія атакувала територію України, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Зазначається, що російські БпЛА знешкодили на півночі, сході та півдні країни: 34 – збили вогневими засобами ураження, а 36 були локаційно втрачені/подавлені РЕБ.
Але, за даними ЗСУ, зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у восьми локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 11 локаціях.
Як повідомляють Повітряні сили, у ніч на 20 червня противник атакував 86 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – територія окупованого Криму.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укрзалізниця»: в Одесі через атаку дронів пошкоджений залізничний вокзал
Унаслідок нічної атаки дронів пошкоджено інфраструктуру залізничного вокзалу Одеси, повідомила у телеграмі пресслужба «Укрзалізниці».
За даними компанії, уражень зазнали контактна мережа та рейко-шпальна решітка. Люди не постраждали.
Рух поїздів здійснюється за графіком.
Вночі 20 лютого російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. ДСНС повідомила про 13 постраждалих, з них – три рятувальники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 009330 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1090 – за останню добу, такі дані станом на ранок 20 червня наводить Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ, за даними українського командування, є такі:
- танків – 10 954 (+3 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 22 860(+7)
- артилерійських систем – 29374 (+46)
- РСЗВ – 1421 (+1)
- засоби ППО – 1188 (+1)
- літаків – 416
- гелікоптерів – 337
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 41299(+70)
- крилатих ракет – 3369(+23)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 52 501 (+81)
- спеціальної техніки – 3920 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Саміт на «мільйон євро за хвилину»: як НАТО домовляється про 5% і згадує Україну
24–25 червня у Гаазі зберуться глави близько 40 держав на цьогорічний саміт НАТО. На останні три саміти на зустріч з лідерами країн-членів НАТО запрошували і президента України, проте цього разу його не буде за столом основної панелі.
Де саме підготували місце для України та які шанси, що на саміті НАТО, на відміну від саміту «Групи семи», президенти України та США таки поговорять? Радіо Свобода дізнавалось у дипломатів у штаб-квартирі альянсу.
Гаага готується до саміту: квартали навколо конференц-центру World Forum, де засідатимуть лідери, обнесено 5-кілометровим парканом, фрегати патрулюють Північне море, повітряний простір охороняють винищувачі й гелікоптери, а для делегацій підготували супровід військовими підрозділами. Нідерландські ЗМІ пишуть, що це буде найдорожчий саміт в історії НАТО – заходи безпеки оцінюють у 183,4 мільйона євро, або «мільйон євро за хвилину», підрахувала газета AD, очевидно, взявши до уваги лише основну сесію лідерів 32 країн НАТО, яка триватиме 2,5 години 25 червня.
Початково планувалось, що це буде триденний саміт. Зрештою, врахувавши досвід попереднього скандального саміту НАТО за участі Дональда Трампа у 2018 році, генсекретар НАТО Марк Рютте вирішив максимально скоротити програму. Саме він тоді, у 2018-му, будучи на посаді премʼєра Нідерландів, заспокоїв Трампа (на той момент це був його перший президентський термін), який погрожував вивести США з альянсу, якщо європейські країни суттєво не збільшать оборонні витрати.
Пропозиція скоротити основну сесію саміту до 2,5 годин не викликала заперечень у жодної країни-члена, кажуть дипломати, з якими спілкувалось Радіо Свобода (і які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, тому їхні імена не згадуються у цьому матеріалі). А нещодавній саміт «Групи семи», звідки Дональд Трамп поїхав передчасно, ще раз виправдав такий підхід.
Далі читайте тут
Харків вночі атакували російські дрони, серед постраждалих є діти – влада
Російські війська вночі атакували дронами Харків, постраждали три людини, серед них є діти – дівчата 12 та 17 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, сили РФ завдали вісім ударів дронами по Шевченківському району Харкова – через влучання БпЛА горів дах незаселеного багатоповерхового будинку.
Міський голова Ігор Терехов також повідомив про «приліт» в Основʼянському районі – пошкоджені пʼять приватних житлових будинків та господарча споруда.
Cили РФ масовано атакували дронами Одесу, є постраждалі, палала багатоповерхівка – ОВА
Російські війська вкотре масовано атакували ударними дронами, є пошкодження цивільної інфраструктури, постраждали двоє людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки,у середмісті внаслідок влучання дрона палає багатоповерхівка.
На фронті відбулося 133 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 19 червня на фронті зафіксовано 133 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного та 33 авіаударів, застосувавши п’ять ракет та 32 керовані авіаційні бомби. Також окупанти використали 899 дронів-камікадзе та здійснили 3504 обстріли по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад чверть боїв зафіксовано на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку російські війська здійснили 37 атак у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Олексіївка та Новоукраїнка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: «Без образ для артилеристів, але FPV – це сила»: як ЗСУ тримають оборону біля Куп’янська
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку (його зараз у зведеннях називають Північно-Слобожаньким – ред.). Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Прокурори РФ просять 27 років за ґратами для волонтерки, яка допомагала українським біженцям
У Росії державне обвинувачення просить суд про покарання у вигляді 27 років позбавлення волі для волонтерки Надії Россинської (Надін Гейслер) у справі про державну зраду, заклики до діяльності проти безпеки держави та сприяння терористичній діяльності. Про це повідомив юрист Олексій Прянішников.
Вирок буде оголошений 20 червня.
Россинську затримали 1 лютого 2024 року під час в’їзду до Бєлгорода. Приводом для справи стала публікація про збирання гуманітарної допомоги для батальйону «Азов», визнаного в Росії «терористичною» організацією. «Усі три кримінальні справи порушені за один пост в акаунті в інстаграмі, який не належить Надії», – наголошував Прянішников.
Надін Гейслер провину не визнає. «Я перебувала в Грузії, я перебувала в Туреччині, мій телефон був у вільному доступі, тому я не можу знати і сказати, хто розміщував ці пости, але особисто я не надавала допомогу Збройним силам України», – казала вона під час обрання запобіжного заходу в суді.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Россинська започаткувала жіночий волонтерський рух «Армія красунь», який допомагав мирним жителям із України. Серед іншого, волонтери сприяли втікачам від війни на шляху до країн ЄС.
У травні 2023 року дівчина розповідала проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що поїхала з Росії «після погроз та перспективи арешту». Незадовго до цього прикордонники затримали дівчину, яка надіслала донат на рахунок волонтерки. Чому Надія Россинська вирішила повернутися до Росії, невідомо.
Зеленський призначив Шаповалова командувачем Сухопутних військ
Президент України Володимир Зеленський призначив Геннадія Шаповалова командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті голови держави.
У лютому цього року бригадний генерал Геннадій Шаповалов оголосив, що йде з посади командувача військ оперативного командування «Південь», яку він обіймав від квітня 2024 року.
Перед цим у січні президент України Володимир Зеленський призначив Шаповалова координувати військову допомогу Україні у німецькому Вісбадені.
Геннадій Шаповалов в березні 2022 року отримав звання бригадного генерала, був командиром окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Закінчив, зокрема, Військовий коледж армії США, де готують старший офіцерський склад американських Сухопутних військ.
Шаповалов замінить на посаді командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого, який 1 червня заявив, що подає рапорт про відставку через загибель військових на полігоні. За його словами, цей крок продиктований його відчуттям відповідальності «за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули воїни».
Згодом Драпатий заявив, що після «тривалої розмови» з президентом України Володимиром Зеленським ухвалив рішення «залишитися в строю».
Після цього на сайті голови держави були оприлюднені укази про звільнення Михайла Драпатого з посади командувача Сухопутних військ ЗСУ і про його призначення командувачем Об’єднаних сил ЗСУ.